Ви знаходитесь тут:
- Головна
- ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА
Захворювання на сказ – смертельне для людей!
Сказ або водобоязнь – це гостре вірусне захворювання, яке характеризується високою агресивністю, ураженням центральної нервової системи і розвитком паралічів. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини - як свійські, так і дикі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я сказ входить в першу п'ятірку основних небезпечних зоонозів, що завдають найбільших соціальних і економічних збитків. Щороку від цього небезпечного захворювання в світі гине понад 55 тис. людей і більше 1 млн. тварин. 95% всіх випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.
Але останнім часом тенденція до захворювання на сказ збільшилася і в Україні. Якщо раніше сказом хворіли здебільшого лисиці, коти, собаки, то зараз є повідомлення про сказ великої та дрібної рогатої худоби, рисі, борсука, хом’яка та ін. Причиною сплеску захворюваності стала заборона полювання та вимушена міграція тварин через бойові дії в Україні. В умовах введеного воєнного стану збільшується кількість бездомних тварин, які мігрують, внаслідок чого збільшується ймовірність контактів їх між собою та з тваринами дикої фауни, де зазвичай циркулює вірус сказу. Це призвело до 4-5-кратного збільшення чисельності лисиць, які є носіями вірусу сказу.
Останній в Україні випадок смерті людини від цієї хвороби трапився в лютому 2024 року на Харківщині. 59-річний чоловік загинув від сказу внаслідок покусу домашньою невакцинованою кішкою.
Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через покус, подряпину та мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб) і може складати від 7 днів до 6 місяців(в середньому 30-90 днів).
Спочатку вірус потрапляє у м’яз і через місце прикріплення нерва проникає в нервові волокна, по яких прямує до мозку, де активно розмножується, провокуючи запалення. Потім він потрапляє до слинних залоз і переміщається до ротової порожнини. На цьому етапі хвора людина стає заразною і починають проявлятися симптоми інфекції.
До ранніх симптомів відносять дискомфорт у місці укусу, гарячка, головний біль, відчуття тривоги. Через кілька днів з’являються спазми м’язів, зорові чи звукові галюцинації, розгубленість або агресивна поведінка, утруднене ковтання і дихання, параліч.
Кашлюк: як розпізнати та попередити захворювання
Згідно з даними «Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров'я України» за 2024 рік в Україні зафіксували 7228 випадків захворювання на кашлюк. Абсолютна більшість хворих (95,9%) - це діти.
У Кіровоградській області за одинадцять місяців 2024 року зареєстрували 89 випадків кашлюку. Причини зростання захворюваності - відсутність щеплення або порушення графіку вакцинації через переїзди людей, які пов'язані з війною.
Кашлюк - це бактеріальне інфекційне захворювання, яке перебігає як затяжний бронхіт з тяжкими нападами кашлю. Захворювання є вкрай заразним, кашлюк легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні. На нього хворіють здебільшого діти та підлітки, але захворіти можуть також і дорослі. Найбільш небезпечним кашлюк є для немовлят, у яких може викликати апное - тимчасову зупинку дихання. Крім того, у новонароджених і немовлят хвороба може протікати важко, є високий ризик ускладнень та смерті. У 2023 році в Україні був зареєстрований летальний випадок від кашлюку у дитини віком до 1 року. Старші діти та дорослі зазвичай одужують від кашлюка, але сама хвороба є дуже виснажливою та сильно ослаблює організм.
Основним засобом профілактики кашлюку є вакцинація. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей від кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення). Якщо з якоїсь причини щеплення пропустили, його потрібно наздогнати якомога швидше. Усім вагітним жінкам варто робити щеплення від кашлюку, дифтерії та правця в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці життя до отримання нею щеплення.
Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини проти кашлюку, дифтерії та правця як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Для вакцинації вагітних застосовується вакцина АаКДП-М.
Захистіть своїх дітей від важкої хвороби та ускладнень - робіть усі необхідні щеплення за календарем!
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ НА СВЯТА
Різдвяні та новорічні свята для більшості з нас - це особливий час, який ми традиційно проводимо разом із сім’єю та друзями за святковим столом.
Тому, аби таке очікуване святкування не несло за собою негативних наслідків для здоров’я, ще раз нагадаємо про дотримання санітарних правил при виборі харчових продуктів, дотримання технології приготування та зберігання готових страв, що допоможе убезпечити себе і своїх рідних від харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій.
По-перше, не втрачайте пильність при виборі харчових продуктів. Напередодні свят в торговельних мережах проводяться святкові акції з великими знижками на харчові продукти, що стимулює покупців закупити якомога більше продуктів за привабливими цінами. Саме у цей період більшість продавців намагається розпродати продукцію, термін реалізація якої спливає. Тому, щоб не наражати себе та близьких на небезпеку – уважно перевіряйте термін придатності харчових продуктів та їх зовнішній вигляд, наявність стікерів, цілісність пакування. Пам’ятайте, кожен покупець має право вимагати від продавця документи, що підтверджують якість та безпеку харчових продуктів.
По-друге, ретельно дотримуйтесь санітарних норм та технології приготування, готуючи святкові домашні страви. Перед початком приготування їжі та при переході від одного технологічного процесу до іншого не забувайте мити руки з милом. Усі сирі продукти, овочі, фрукти ретельно мийте під проточною водою. Під час приготування страв з м’яса, риби, фаршу дотримуйтесь необхідного температурного режиму. Особливо небезпечними у відношенні кишкових інфекцій є салати з майонезом, форшмак, холодець. Не варто готувати ці страви заздалегідь та у великій кількості, а салати краще заправляти перед подачею до святкового столу. Зберігати їх необхідно у холодильнику в межах наступних термінів:
для салату «Оселедець під шубою» (разом з часом на просочення) – 24 години;
для салату «Олів'є» (в заправленому вигляді) – 4 години;
для класичного салату «Крабовий» з різними додатковими інгредієнтами – 24 години (у заправленому вигляді) та 48 годин (без заправки);
для фаршированих яєць (за умови, що яйця були зварені круто не менше 15 хвилин) – 1-2 доби;
м’ясний холодець, заливне з риби/ м’яса (при температурі від 0 до +6 С) - 2-3 дні.
По-третє, будьте обережними з замовленнями доставки готової їжі. У сучасному світі така послуга дуже зручна та популярна, але не завжди безпечна. Отже користуйтесь послугами перевіреного виробника, звертайте увагу на маркування продукту/страви (кожна замовлена страва повинна мати етикетку (стікер) з найменування потужності, на якій виготовлена ця страва, її номер реєстрації в Державному реєстрі, назвою страви, датою виготовлення, умовами зберігання і позначкою «вжити до…»), ретельно перевіряйте умови доставки готової їжі.
Лікарі констатують, що саме після новорічних свят фіксується підвищення загострень хронічних захворювань шлунка, виразок, панкреатитів, розладів травлення. Радимо не зловживати їжею та алкоголем. Не намагайтесь за годину до Нового року все з’їсти. Краще всі страви спробувати невеликими порціями та рівномірно розподілити протягом новорічної ночі.
У разі виявлення перших ознак харчових отруєнь: різкого погіршення самопочуття, болю у животі, підвищення температури тіла, блювання, проносу, слабкості, необхідно терміново звернутися до сімейного лікаря та викликати швидку допомогу!
Сподіваємося, що для кожної родини стануть незабутніми та яскравими Новорічні та Різдвяні свята і ніщо не завадить щасливому святкуванню!
Олександрійське районне управління
Головно управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Гострі отруєння удітей
Отруєння у дітей— це небезпечний стан, що виникає через потрапляння токсичних речовин в організм дитини. Діти особливо вразливі до отруєнь через їх природну цікавість і схильність до дослідження навколишнього середовища, включаючи спроби пробувати на смак різні предмети.
ВИДИ
Харчові отруєння.Викликані споживанням зіпсованої їжі або їжі, зараженої бактеріями (наприклад, сальмонелою, кишковою паличкою) або токсинами.Часто зустрічаються в літній період через неправильне зберігання продуктів.
Хімічні отруєння.Включають отруєння побутовою хімією (очищувачі, дезінфікуючі засоби, пральні порошки), косметичними засобами або отруйними рослинами.Можуть також виникнути при випадковому вживанні або вдиханні токсичних хімічних речовин.
Медикаментозні отруєння.Виникають через прийом надмірної дози ліків або випадкове споживання медикаментів.Часто зустрічаються у дітей молодшого віку, які можуть знайти ліки і прийняти їх як цукерки.
Отруєння газами.Включають отруєння чадним газом (СО), природним газом, пестицидами.Особливо небезпечні через ризик швидкого розвитку важких симптомів і ускладнень.
СИМПТОМИ
Симптоми отруєнь залежать від виду та кількості токсичної речовини, а також від віку і ваги дитини. Основні симптоми можуть включати:
-Нудота і блювання: часто зустрічаються при харчових і хімічних отруєннях.
-Біль у животі: супроводжує багато видів отруєнь, особливо харчові.
-Діарея: характерна для харчових отруєнь.
-Зміни в поведінці: дратівливість, сонливість, збудження, сплутаність свідомості.
-Судоми: можуть виникати при важких отруєннях, особливо медикаментозних і хімічних.
-Проблеми з диханням: задишка, кашель, прискорене дихання.
-Серцево-судинні симптоми: тахікардія, блідість, підвищене або знижене артеріальний тиск.
-Шкірні симптоми: висип, почервоніння, свербіж.
Отруєння–цепатологічний стан, який розвивається внаслідок взаємодії живого організму таотруйних речовин різного походження, які потрапляють донього зсередовища життєдіяльності.
Основнимипричинами гострих отруєньудитячому віці є:
лікарські засоби;
засоби побутової тасільськогосподарської хімії;
нафтопродукти;
отруйні рослини тагриби;
спирти.
Шляхи надходження отруйних речовин доорганізмудитини:
пероральний (через органи травної системи);
інгаляційний (через дихальну систему);
парентеральний (ін’єкційний);
транскутанний (через шкіру);
кон’юнктивальний (через слизові оболонки очей).
За соціальною причиною отруєння можуть бути випадковими або навмисними.
В основу поняття про токсичність речовини для людини (завідсутності точних клінічних даних) покладені результати дослідів натваринах. Речовини, які є високотоксичними для тварин, якправило, токсичні ідля людей.
Розвиток гострого отруєння маєдві клінічні стадії.
I. Токсигенна, обумовлена періодом, протягом якого отрута перебуває ворганізмі дитини вкількості, здатній справити специфічну дію (екзотоксичний шок, кома, асфіксія).
II. Соматогенна, обумовлена строком після видалення або руйнування отрути увигляді слідового ураження різноманітних органів ісистем організму (пневмонія, гостра надниркова недостатність, сепсис тощо).
Після встановлення попереднього діагнозу вподальшому остаточна діагностика проводиться звикористанням різних методів ідентифікації токсичної речовини.
Невідкладна допомога
I. Припинити контакт зотруйною речовиною танадходження їїдоорганізму.
II. Прискорити виведення частини отрути, що не встигла засвоїтись організмом.
III. Заходи звидалення резорбованих отруйних речовин.
IV. Антидотна терапіяефективна наранній токсигенній стадії гострих отруєнь івиправдана заумови ідентифікації отрути.
V. Ситуаційна такоригувальна терапія(регідратаційна терапія, корекція диселектролітних порушень тапатологічних змін усистемах організму: серцево-судинній, дихальній, нервовій, сечовидільній тощо).
ПРОФІЛАКТИКА
Правильне зберігання токсичних речовин: зберігайте ліки, побутову хімію, косметику і інші потенційно небезпечні речовини у недоступних для дітей місцях.
Освітня робота здітьми: навчайте дітей про небезпеку вживання незнайомих речовин, пояснюйте правила безпеки.
Регулярний огляд побутових умов: перевіряйте наявність потенційних небезпек навколо дитини і своєчасно усувайте їх.
Моніторинг стану здоров'я: своєчасно звертайтесь до лікаря при появі підозрілих симптомів або підозрі на контакт з токсичними речовинами.
Отруєння у дітей — серйозна проблема, що вимагає негайного реагування. Завдяки своєчасній діагностиці та адекватному лікуванню можна значно знизити ризики ускладнень та забезпечити швидке відновлення здоров'я дитини.
Харчові отруєння
Харчові отруєння— неконтактні захворювання, викликані споживанням у їжу зараженого бактеріями продукту, рідше — продукту, що із самого початку містив токсини. Характеристика харчових отруєнь — це харчова зараженість в першу чергу, а в другу — порушення технології приготування або зберігання продуктів харчування.
Бактерії та віруси, що розмножуються в продуктах харчування, представляють істотну загрозу для здоров’я, особливо для людей зі зниженим імунітетом таких як: вагітні жінки, маленькі діти і літні люди.
Уникнути харчового отруєння набагато простіше, ніж інфекції, оскільки дотримання правил особистої та харчової гігієни дає практично 100% гарантію захисту від зараження.
Як уберегтися тазапобігти виникненню харчових отруєнь?
Для цього слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог:
-використовуйте якісну, безпечну, незабруднену сировину; уважну її перевіряйте перед використанням;
-обов’язково мийте руки перед приготуванням та споживанням їжі та після відвідування туалету. Слід також мити руки після розробки будь-якої сировини;
- ретельно мийте фрукти та овочі, які вживаються сирими;
- гарячою водою та миючими засобами для посуду вимивайте робочий стіл на кухні, розробні дошки та кухонний інвентар, а також поверхні, де реалізуються та вживаються страви та вироби;
- в жодному разі не їжте недосмажену (недоварену) страву або виріб, особливо з непритаманним такій страві чи виробу смаком;
-готові страви необхідно вживати свіжими, зберігати не більше визначеного терміну при температурі 2-6°С;
-не підлягають зберіганню готові салати;
-дотримуйтесь температурного режиму при зберіганні продуктів, особливо тих, що швидко псуються;
-зберігати продукти необхідно відповідно до зазначених умов виробником на упаковці;
-важливо уникати сусідства харчової продукції та інших товарів.
Незабаром розпочнуться святкування різдвяних та новорічних вечорів, урочистостей, проведення інших заходів в закладах освіти. Побережіть себе, щоб не перетворити свято у страждання! Суворо дотримуйтесьправил, які здатні запобігти погіршенню здоров’я.
Пам’ятайте: у разі виявлення перших ознак захворювання терміново зверніться до медичного працівника у вашому закладі або найближчої лікувальної установи.
Отруєння грибами: профілактика і перша допомога
Дощова погода, яка відмічається в області, відкрила «грибний сезон» для мешканців регіону. Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, тому гриби вважають «важкою» їжею.Страви з грибів - традиційний продукт у раціоні харчування мешканців багатьох регіонів України.
Слід пам’ятати, що гриби поділяються на три групи – їстівні, умовно-їстівні та отруйні Отруєння грибами здебільшого бувають випадковими (потерпілі впевнені, що вживали їстівні гриби) і мають «сімейний» характер. Більшість отруєнь спричинені вживанням пластинчатих отруйних грибів (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки), що помилково сприймаються за їстівні, та умовно-їстівних грибів (сироїжки, дощовики тощо, при розламуванні вони виділяють молочковий сік) – унаслідок невмілої або неправильної кулінарної обробки.
За оперативними даними, з початку 2024 року, від отруєння дикорослими грибами постраждали 90 осіб, із них - 19 дітей, тільки за перші два тижні жовтня отруїлися грибами 55 людей, із них - 9 дітей. Завдяки оперативній роботі медиків всі постраждалі живі та отримують необхідну допомогу.
Які ознаки отруєння грибами
Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хвилин після споживання, так і протягом декількох днів. Основними ознаками отруєння грибами є: нудота, блювання, різкий біль у животі, діарея, запаморочення, підвищення температури тіла, зниження пульсу, задуха, судоми, відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги), поява галюцинацій та марення.
Якщо у вас проявився хоча б один із цих симптомів – негайно викликайте лікаря!
Перша допомога при отруєнні грибами:
– якщо є можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша ефективна доза активованого вугілля – 0,5 г/кг маси тіла);
– до приїзду невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато рідини – води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;
– категорично заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти – це може прискорити всмоктування токсинів.
З метою запобігання потенційного грибного отруєння необхідно дотримуватись наступних порад:
– ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте;
– остерігайтеся пластинчатих грибів;
– не збирайте старих перезрілих, червивих, ослизлих грибів або дуже молодих, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, щотростуть поблизу швидкісних трас;
– уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі;
– не вживайте сирих грибів;
– не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів.
– відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді протягом 30 хвилин;
– дотримуйтеся рецептури приготування;
– готові страви з грибів зберігайте не більше доби на холоді в емальованому чи скляному посуді.
Не рекомендовано вживати гриби вагітним жінкам та літнім людям. Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей віком до 12 років, адже дитячий організм, як і організм людини старшого віку, не готовий до перетравлення дикорослих грибів.
Закликаємо всіх дотримуватися вищевказаних обмежень.
Будьте здорові! Бережіть себе та своїх близьких!
Олександрійське районне управління
Головного управлінняДержпродспоживслужби
в Кіровоградській області
СПАЛЮВАННЯ ВІДХОДІВ СУХОЇ РОСЛИННОСТІ – СЕРЙОЗНА ЗАРОЗА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ПРИРОДИ
Восени люди збирають врожаї й прибираючи свої угіддя не рідко вдаються до спалювання органічних відходів – сухої рослинності. На жаль, більшість людей не усвідомлюють, що від спалювання рослинності та сміття страждають самі, оскільки значно підвищується рівень забруднення атмосферного повітря.
Дим, в якому містяться різні токсини, – надзвичайно шкідливий як для довкілля, так і для здоров’я людей, провокуючи низку хвороб, які можуть турбувати довгі роки. Медики застерігають: у групі ризику діти, алергіки та люди з хронічними захворюваннями органів дихання.
В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатний провокувати та викликати ракові захворювання в органах дихання. Тим часом діоксини, чадний газ, зокрема у тліючому листі, дуже небезпечні для дихальних процесів в організмі людини, тому що блокуючи в еритроцитах активні центри, які переносять кисень, вони викликають гіпоксію в усіх життєвоважливих органах та системах. Окремою небезпекою спалювання листя є для тих людей, які мають хронічні захворювання органів дихання. Це хронічні обструктивні захворювання легень, хронічні бронхіти, бронхіальна астма, а також людиз підвищеним ризиком алергічних реакцій. Саме шкідливі речовини, які містяться у димі від спалювання листя, провокують загострення цих станів, викликають напади ядухи, вираженої задишки, провокують загострення інфекційного та неінфекційного характеру, погіршуючи якість життя людини та підвищуючи потребу у медикаментозному лікуванні.
Спалювання опалого листя й трави є не менш шкідливим і для навколишнього середовища.Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Через дим від вогнищ страждають дерева. Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. До того ж цей процес збільшує промерзання землі в 2-4 рази.
Фауна страждає не менш, аніж флора. У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи. У землі від диму задихаються гризуни. Часто не встигають втекти від вогняних язиків зайці. Згорають пташині гнізда. Страшно, що саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Якщо вогонь є на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і здатний стати причиною короткого замикання лінії. Існує також загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Окрім того, дим від вогнищ погіршує видимість на дорогах, що призводить до збільшення ДТП.
Відповідно до чинного законодавства: спалювати суху рослинність ЗАБОРОНЕНО.
За самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність!Спалювання сухої рослинності у військовий час прирівнюється до диверсійної роботи, що спрямована на обмеження огляду місцевості військовим та подання світлових сигналів збройними силам країни агресора.
На превеликий жаль палії не розуміють і не знають, що опале листя та суха трава є корисними – їх можна використовувати як добриво, тобто перетворювати на компост. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Листя та залишки деревини також є відмінним засобом опалення, наприклад для оранжерей.
Є рослинні залишки – компостуйте!
Будьте свідомими! Бережіть своє здоров’я та здоров’я оточуючих!
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Правець – смертельна небезпека
У період воєнного стану надзвичайно актуальними є питання профілактики інфекційних хвороб, зокрема правця – як серед військових, які боронять нашу країну, так і серед цивільного населення.
На відміну від інших інфекційних хвороб, правець не викликає масових епідемій, не передається від людини до людини. При цьому є дуже небезпечним, адже ризики смерті від правця, навіть з отриманням медичної допомоги, можуть сягати 80 %.
Правець – це гостре інфекційне захворювання, що вражає нервову систему та виникає внаслідок забруднення будь-якого пошкодження шкіри чи слизових оболонок (рани, порізи, подряпини, занози, опіки, укуси тварин) спорами анаеробної палички Clostridium tetani. Збудник захворювання потрапляє в організм людини з ґрунту та екскрементів тварин.
У групу ризику захворіти на правець у першу чергу потрапляють люди, діяльність яких пов’язана з можливістю травматизації: працівники сільського господарства, промислових підприємств тощо. Також у цю категорію потрапляють і діти, які через свою активність часто отримують травми.
Проявляється правець на 3–21 день після інфікування наступними симптомами: з’являється слабкість, дратівливість, головний біль, посмикування м’язів у ділянці рани. Згодом розвивається ригідність м’язів – спочатку поблизу рани та у жувальних м’язах (важко відкрити рот через короткотривалі судоми і біль у жувальних м’язах), потім виникає тягучий біль і ригідність м’язів шиї, потилиці, спини, поперекової ділянки. Іноді може бути біль в животі і напруження м’язів передньої черевної стінки. У зв’язку з скороченням мімічних м’язів обличчя набуває характерного вигляду «сардонічної посмішки». Виникає відчуття страху, порушується сон. Згодом тонічні судоми охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю (опістотонус). Притомність при правці збережена.
Якщо не розпочати лікувальних заходів негайно, людині загрожує летальний наслідок!
Звертаємо увагу, що звичайна обробка рани антисептичними засобами (перекис водню, йод тощо) знешкодити спори правця не може!
Правець – захворювання, яке легше попередити, ніж лікувати. Найефективнішим методом профілактики правця є щеплення вакциною, яка діє одночасно проти трьох інфекційних хвороб: кашлюку, дифтерії, правця. Щеплення розпочинають проводити дітям з двохмісячного віку, вакцинацію проводять триразово (2,4,6 місяців) вакциною АКДП. Першу ревакцинацію проводять у 18 міс. Повторну ревакцинацію проводять в 6 років та в 16 років, далі – через кожні 10 років.
Про важливість таких щеплень свідчить також нещодавній випадок правця у дитини. Так, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України 10 вересня невакциновану дитину з симптомами правця у важкому стані госпіталізували до відділення інтенсивної терапії однієї з лікарень Львівської області. Десятирічний хлопчик пошкодив гострим предметом палець лівої руки 20 серпня, а через два тижні в нього виникли симптоми правця: болі та судоми у м'язах ніг, порушення мовлення та ковтання, тризм (спазм жувальних м'язів).
Ситуація виникла через відмову батьків вакцинувати дитину проти правця за календарем профілактичних щеплень. Хлопчику надається весь обсяг лікування.
У разі поранення, можна відчувати себе в безпеці тільки за умови, що після останнього щеплення минуло не більше 5 років. Якщо ж пройшло все-таки більше, то з метою запобігання розвитку хвороби, проводиться екстрена профілактика правця, яка передбачає первинну хірургічну обробку рани та створення імунологічного захисту (введення правцевого анатоксину, протиправцевої сироватки, протиправцевого імуноглобуліну). Така профілактика проводиться при травмах з порушенням цілісності шкірних покривів та слизових оболонок, відмороженнях та опіках (термічних, хімічних, радіаційних) ІІ, ІІІ та ІV ступенів, проникних пошкодженнях шлунково-кишкового тракту, гангренах або некрозах тканин будь-якого етапу, абсцесах, укусах тваринами, пологах поза медичними закладами.
Неспецифічна профілактика правця включає заходи, покликані знизити ймовірність зараження, а саме: зменшити кількість пошкоджень шкіри і травм у побуті та на виробництві, уважно ставитися до гігієни свого тіла, стежити за чистотою білизни, особливо натільної. Будь-який пил, що осідає на тіло і шкіру протягом дня, може містити бактерії, що провокують розвиток правця, тому після роботи або перебування у сільській місцевості або на природі, слід ретельно вмиватися й купатися, змінювати одяг, прати його при гарячій температурі. Також дуже важливо навіть при незначній травмі вчасно звертатись за медичною допомогою.
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Забруднена вода – загроза для здоров’я
Як відомо, стан організму залежить від повітря, способу життя, якості продуктів, а також питної води. Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини. Мільярди вірусів і бактерій у воді призводять до спалахів епідемій, інфекційних захворювань, а токсичні речовини – до масових отруєнь. Вода є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.
Питна вода – це харчовий продукт, вироблений системою водопостачання для щоденного споживання. У зв’язку з цим до неї ставлять достатньо високі вимоги відносно її безпеки і якості для здоров’я людини. Людиною для своїх потреб широко використовуються поверхневі води (озера, річки, моря).
Найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів є промислові підприємства енергетичної галузі, чорної металургії, хімії і нафтохімії, комунальне та сільське господарство. До основних видів забруднення поверхневих та підземних вод належать: хімічне, бактеріальне, теплове і радіоактивне.
Хімічне забруднення – це потрапляння до води різних хімічних речовин: відходів різних виробництв: нафтохімічних, целюлозо-паперових, а також комунально-побутових стоків.
Біологічне забруднення – це потрапляння у водойми разом зі стічними водами різних хвороботворних мікроорганізмів, спорів грибів, хробаків. Основними джерелами біологічних забруднень є комунально-побутові стічні води підприємств.
Теплове забруднення – відбувається внаслідок спускання у водойми підігрітих вод від ТЕЦ, АЕС та інших енергетичних об’єктів. Тепла вода змінює термічний та біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їхніх мешканців, призводить до зменшення кількості кисню, «цвітіння» води, збільшення вмісту в ній мікроорганізмів.
Радіоактивне забруднення пов’язане з підвищенням у воді вмісту радіоактивних речовин.
До головних джерел хімічного та бактеріологічного забруднення гідросфери належить сільське господарство, в якому широко застосовуються отрутохімікати, пестициди та мінеральні добрива. Вони попадають у воду при змиві з рослинно-ґрунтового покриву.
Збагачені органікою та хвороботворними бактеріями тваринницькі стоки безперешкодно потрапляють у поверхні водойми. Не менш небезпечними є побутові, комунальні стоки, які в недостатньо очищеному стані поступають з населених пунктів у річки, озера, моря та на поля фільтрації. Ці стоки містять збудників різноманітних інфекційних захворювань (паратиф, дизентерія, холера, вірусний гепатит тощо).
Воєнні дії суттєво впливають на якість водних ресурсів України, до них потрапляє велика кількість забруднюючих речовин через підрив нафтосховищ, складів паливно-мастильних матеріалів, а також через руйнування агресором інфраструктури підприємств та очисних споруд. Постійні бомбардування та обстріли міст і населених пунктів призводять до викиду великої кількості токсичних хімічних речовин у навколишнє середовище, в тому числі і воду.
Щоб попередити зараження через воду, необхідно дотримуватися елементарних правил:
для пиття використовувати тільки кип’ячену або бутильовану воду;
- не пити воду з випадкових джерел;
- при заміських прогулянках мати з собою достатній індивідуальний запас питної води;
- воду для приготування їжі і господарських потреб брати тільки з перевірених джерел;
- купатися тільки в спеціально відведених місцях.
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Мобільні телефони: користь чи шкода?
Цього року в суспільстві знову виникає гаряча дискусія щодо використання мобільних пристроїв у закладах освіти. Думки розділилися: частина громадян пропонують повністю їх заборонити, інші розглядають можливість часткової заборони, тобто встановлення беззвучного режиму та тримання у рюкзаку (сумці).
Батьківські спільноти категорично виступають проти будь-якої заборони, адже у часи війни телефон є певним засобом безпеки та швидкого зв’язку з батьками в разі надзвичайної ситуації.
Питання використання мобільних телефонів у закладах освіти досить складне. З одного боку, використання мобільних телефонів в освітніх цілях допомагає урізноманітнити уроки та заняття, швидко зв’язатися з батьками в разі необхідності, а також фіксувати факти порушення прав, що визначено статтею 32 Конституції України. З іншого боку мобільний телефон може відволікати від навчання при використанні не за призначенням, сприяти академічній не доброчесності, знижувати рівень міжособистісного спілкування.
Варто відмітити, що в еру комп’ютерних технологій проблема залежності дітей від гаджетів стає як ніколи гострою. Багато хто, напевно, не раз спостерігав картину, коли батьки дають дитині смартфон, щоб її відволікти чи зайняти. І діти швидко звикають. Поки гаджет в руках, не видають ні звуку, але варто його в них забрати – відразу в крик. Все це негативно впливає на навички спілкування, які закладаються в нас з самого дитинства. На думку педіатрів, вік від 0 до 3 років дуже важливий для розвитку зору, формування мовного апарату і збагачення словникового запасу дітей. Дітям до 3 років особливо важливо якомога більше розмовляти з батьками та однолітками, а не сидіти перед смартфоном чи планшетом.
Слід зазначити, що мобільний телефон шкідливий не тільки для дітей, але і для дорослих людей. Однак для ще не сформованого дитячого організму ця шкода більш виражена й небезпечна. Кістки черепа дитини набагато тонші, ніж у дорослого. Тому кістковий мозок дитини може поглинати в 10 разів більше електромагнітних випромінювань. Мобільний телефон здатний генерувати електромагнітні поля. Від випромінювання страждає нервова та імунна системи, а як наслідок це призводить до погіршення пам’яті, зниження уваги, головного болю, неуважності, примхливості та психічних розладів дітей. Часті й тривалі розмови по мобільному телефону шкодять мозку, страждає слух, погіршується загальний стан юних користувачів телефонних апаратів. А часте «колупання» в телефоні з його яскравим екраном і дрібними буквами негативно впливає на зір дитини. Статистика говорить про те, що 60% батьків взагалі не контролюють, як тісно їх чада дружать зі всілякими гаджетами, а в трьох з чотирьох родин дітям дозволяють брати електронні пристрої навіть з собою в ліжко. А синє світіння екранів телефонів, планшетів і ноутбуків перешкоджає нормальному засипанню, що призводить до скорочення часу відпочинку і недосипу. Вчені по шкідливості для організму порівнюють недолік сну з недоїданням: і те, і інше виснажує організм, а відповідно, негативно позначається на успіхах в школі.
Тож, сидіння за планшетом або телефоном, а значить, недолік руху може призвести до затримки фізичного і розумового розвитку. В той же час фізична активність, в свою чергу, покращує увагу і здатність до пізнання і засвоєння нового. Тому надмірне використання дітьми електронних технологій не тільки впливає на їхню психіку і здатність до емпатії, але і робить їх більш уразливими в умовах реального життя, яке вони, за великим рахунком, не знають. Тобто час, проведений у віртуальному світі, часто не вчить їх нічого корисного, а знання електронних пристроїв не забезпечує успіх в майбутньому, тому що технології постійно вдосконалюються, і встигати за ними буде все складніше.
Так що ж робити батькам? Можливо, просто забрати у дитини всі гаджети, телевізор і заборонити виходити в інтернет? Так тільки гірше. Дитина буде злитися на батьків, і вони стануть в її очах ворогами. Гаджети – необхідна частина сучасного життя. Потрібно дозволити дитині вчитися користуватися смартфоном, але не надто рано. Не варто давати телефон в руки однорічній дитині аби відвернути її увагу. У рік дитині можна показати стільки цікавого в звичному нам навколишньому світі, для цього зовсім не потрібні смартфони. Забирати смартфон не варто, але обмежити час, який дитина проводить біля екрану, все-таки необхідно. Бажано домовитися, що за обіднім столом телефонам не місце. Добре б наполягти на тому, що годину перед сном діти нічого не дивляться. Щоб домогтися більшого ефекту, можна проявити солідарність та ввести обмеження і для себе.
Тож слід запам’ятати в даному разі досить прості правила:
-розмовляти по телефону в разі потреби (2–3 хвилини разово);
- під час розмови тримати телефон трохи далі від голови;
- не класти телефон туди, де плануєте спати. Адже його електромагнітне випромінювання негативно впливає на нервову систему людини й в режимі очікування;
- носити телефон в сумці, рюкзаку, а не в кишені або на шиї. Мобільний телефон має лежати на відстані мінімум 50 см від вас;
- не використовувати телефон у тих місцях, де поганий зв’язок. Це, зазвичай, ліфт, транспорт, підземне паркування, сільська місцевість, метро. В таких місцях випромінювання вашого смартфона посилюється в кілька разів. Намагатися рідше користуватися мобільним телефоном в приміщенні, оскільки випромінювання мобільного телефону тут в кілька разів вище, ніж на відкритому повітрі. Найсильніше випромінювання телефону в момент пошуку оператора мережі, так що не прикладайте його в цей час до вуха;
- не грати в ігри на телефоні, якщо не хочете зіпсувати очі.
Але, якщо батьки вирішили купити своїй дитині телефон, то слід заздалегідь зрозуміти можливі позитивні й негативні сторони такої покупки. Школярам до 12 років краще купувати телефон, який буде виконувати своє пряме призначення - дзвонити. Вчені прийшли до висновку, що діти до 8 років не повинні користуватися стільниковими телефонами, бо ризик появи пухлини мозку через випромінювання телефону вкрай великий.
Повністю захистити організм дитини від шкідливих впливів не вдасться, однак можна максимально зменшити їх кількість, спираючись на поради.
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Ультраоброблена їжа: смачно, але не корисно
Ультраперероблена їжа, хоч іноді, але присутня у раціоні майже кожного. Тим часом експерти вважають, що ультраоброблені продукти дуже шкідливі для нашого здоров’я.
Що таке ультраперероблена їжа?
Термін «ультраоброблені продукти» (ultra-processed foods або UPF) з’явився відносно нещодавно - 15 років тому. Він охоплює багато категорій продуктів з різним процесом виробництва, але одним спільним фактором - глибоким рівнем промислової обробки.
Щоб виготовити дешеві та смачні продукти основні продовольчі культури, такі як кукурудза, пшениця та картопля, «розбирають» на молекулярні частини - крохмалисте борошно, білкові ізоляти, жири та олії (суспензії). Потім за допомогою штучних барвників, ароматизаторів і емульгаторів ці суспензії нагрівають, товчуть, формують чи екстрадують у будь-який продукт, який потрібен виробнику. Далі додають правильне співвідношення цукру, солі та жиру, призначене для смакових рецепторів.
У результаті виробник отримує більш легкий та вигідний спосіб виробництва, а споживач – продукт, від якого важко відмовитись.
До найбільш поширених категорій ультраперероблених продуктів відносяться:магазинний хліб та випічка;підсолоджені сухі сніданки;супи, пюре, локшина швидкого приготування;готові заморожені страви (піца, пельмені, вареники, тісто, нагетси, рибні палички, котлети та інші напівфабрикати);йогурти з наповнювачами та ароматизаторами;м’ясні продукти (шинка, ковбаса, сосиски тощо);соуси;морозиво;чіпси, солоні горішки, сухарики, попкорн;цукерки, шоколад;безалкогольні напої та деякі алкогольні напої (віскі, ром, джин).
Як ультраоброблені продукти пливають на організм?
У результаті глибокої промислової обробки продуктів найбільше страждає клітковина - вид вуглеводів, який знижує сплески цукру в крові, затримує повернення голоду після їжі і потрапляє у товсту кишку, де живить трильйони мікробів, що живуть у кишківнику. Ці мікроби перетворюють клітковину на речовини, що сприяють здоров'ю, такі як жирні кислоти короткого ланцюга.
Тому ультраоброблені продукти швидко поглинаються у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, фактично морять голодом мікроби кишківника та не несуть у собі корисної поживності якості. Тобто така їжа швидко й легко засвоюється. Це «розслабляє» нашу травну систему і організм втрачає здатність посилати сигнал ситості в мозок. Звідси – переїдання та набір ваги.
Згідно з одними дослідженнями, ультраоброблена їжа сприяє підвищенню рівня цукру в крові, інші дослідження пов’язують її споживання з підвищеним ризиком раку, серцево-судинних захворювань, ожиріння, діабету ІІ типу та депресії.
Яка обробка їжі корисна?
Обробка часто може бути корисною, оскільки в деяких рослинах міцні клітинні стінки блокують вітаміни, мінерали та мікроелементи, роблячи їх менш доступними для людського організму. Наприклад, коли клітинні стінки спаржі ослаблені в результаті приготування на пару, вітаміни А, С, Е, К і фолієві кислоти групи В стають більш доступними для засвоєння організмом.
Томати, тушковані на повільному вогні, підвищують рівень антиоксиданту лікопену, який, як вважають, покращує здоров’я кісток і знижує ризик серцевих захворювань та раку. Приготовлена морква виділяє більше бета-каротину, який організм використовує для створення вітаміну А.
Однак варіння овочів може знищити деякі з поживних речовин. Наприклад, вітамін С надзвичайно чутливий до тепла. Тому краще надавати перевагу приготуванню на пару - це відмінний варіант для приготування продуктів, які легко засвоюються, з мінімальною втратою харчової цінності. Така обробка зберігає колір продукту та не збільшує його калорійність.
Зберігають поживні речовини у продуктах також тушкування та приготування на грилі.
Звичайно, ультраоброблені продукти у швидкоплинному сучасному світі є більш привабливими для споживача – вони смачні та не потребують витрат часу на готування (а якщо і потребують, то мінімум). Це полегшує життя, але у тривалій перспективі спричиняє проблеми зі здоров’ям. Про це необхідно пам’ятати!
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Кашлюк: небезпека та симптоми
В Україні росте захворюваність на кашлюк(коклюш). За статистичними даними Центра громадського здоров’я МОЗ України в Україні за 6 місяців 2024 року в Україні зареєстровано 4863 випадки захворювання на кашлюк, що у 30 разів більше, ніж за аналогічний період торік (161 випадок). І захворюваність цього року продовжує стрімко зростати: лише за червень зареєстровано 1058 випадків кашлюку проти 1006 випадків за перші три місяці. 95,9% усіх хворих - діти.
Причина зростання захворюваності - значне накопичення числа нещеплених дітей.
Загострюється епідситуація з кашлюком і в області. У березні був зафіксований перший випадок за останні три роки. А вже станом на цей тиждень маємо 77 випадків, із них 2 дорослих.
Кашлюк – гостра інфекційна хвороба бактеріального походження, з повітряно-крапельним механізмом передачі від хворої людини або бактеріоносія (через повітря), при кашлі, чиханні чи просто розмові.
Крім головного симптому захворювання на кашлюк – нападу судомого кашлю, що триває до трьох тижнів, у хворого можуть спостерігатись такі симптоми:
-свист під час вдихання;
- слабкість;
- напади блювання після нападу кашлю;
- підвищення температури.
Найважче переносять це захворювання немовлята та діти до трьох років. Лікування кашлюка у дітей до року здійснюється в стаціонарі незалежно від ступеня тяжкості захворювання, так як напади кашлю часто супроводжуються епізодами апное (зупинки дихання). Кількість приступів кашлю може доходити до п’ятдесяти на добу.
Також коклюш ще небезпечний своїми ускладненнями, які найбільш часто з’являються у немовлят та не вакцинованих дітей:
-виникнення пневмонії, коли приєднується вторинна бактеріальна інфекція; ателектазів; пневмотораксу;
- з боку нервової системи: виникнення судом, набряку мозку, внутрічерепних крововиливів, гіпоксичної енцефалопатії, вогнищевих та генералізованих судом;
- грижі, не тримання сечі, випадання прямої кишки, субкон’юктивальні крововиливи.
Для того щоб зменшити кількість нападів кашлю, потрібно уникати станів, що його викликають. Рекомендовано проводити двічі на добу вологе прибирання. На час прибирання хворого з кімнати виводити. Пацієнт повинен перебувати в затемненій, тихій, провітреній кімнаті, де його не слід турбувати, не засмучувати. Слід забезпечувати дитині позитивні емоції – балувати й розважати її, дарувати нові іграшки, дозволяти дивитись нові мультфільми тощо. Бажано спати з дитиною в одній кімнаті, щоб бути поруч підчас кашлю. Завдання батьків – уміти визначити частоту серцебиття, дихання, тривалість нападу кашлю та дотримуватись описаних вище рекомендацій. Дуже добре діє свіже прохолодне вологе повітря. Тому бажано вранці швидше вставати, поки волого та прохолодно, якнайдовше гуляти, особливо коло озера чи річки, у лісі. Усі ці заходи сприятимуть якнайшвидшому видужанню.
Хворий на кашлюк є носієм збудника протягом 3-х тижнів після виявлення перших симптомів. Тому для запобігання розповсюдження хвороби він має залишатись на самоізоляції протягом цього терміну.
Головною профілактикою кашлюка є вакцинація, яка проводиться згідно з Національним календарем щеплень, або за індивідуальним графіком , складеним педіатром. Щеплення не є гарантованим захистом проти хвороби, але значно полегшує перебіг захворювання у разі зараження.
Будьте уважні до кашлю своєї дитини і, за можливості, проведіть вакцинацію проти цього захворювання.
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
Кіровоградській області
Захворюваність на вірусні гепатити В та С зростає
За інформацією ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я» обласні показники захворюваності на хронічні вірусні гепатити перевищують середньостатичні показники по Україні. Так, за 6 місяців в області виявлено 11 випадків гострого гепатиту В (з них 1 – у дитини) та 2 випадки гострого гепатиту С серед дорослих. Також зареєстровано 144 випадки хронічних гепатитів В і С, більша частина з яких – це випадки хронічного гепатиту С (124 випадки). При цьому кількість виявлених хворих на хронічний гепатит С у І півріччі 2024 року збільшилась на 42,5 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Враховуючи таку невтішну статистику, нагадуємо, що таке вірусні гепатити В, С та як вберегти себе від цих захворювань.
Вірусні гепатити – це велика група захворювань, які викликаються вірусами, що здатні розмножуватися безпосередньо в клітинах печінки з наступним порушенням їх функцій. Виникає гостре та/або хронічне запалення печінки, яке може призводити до цирозу і, навіть, раку.
Гепатити B і C передаються шляхом проникнення вірусів в організм людини при порушенні цілісності шкірних покривів та слизових оболонок, зокрема, статевим шляхом, під час пологів, хірургічних втручань, переливання крові та її компонентів, внаслідок використання нестерильних інструментів та виробів медичного призначення, у тому числі при вживанні наркотиків, під час пірсингу, татуювання, манікюру чи педикюру, а також через засоби для дотримання особистої гігієни (зубна щітка, бритва, ножиці).
Наразі, в умовах повномасштабного вторгнення російської армії на територію України ризик інфікування вірусними гепатитами В і С значно зріс - через поранення, переливання неперевіреної крові та сексуальне насильство, які, на жаль, мають місце. У зоні значного ризику є медичні працівники, військовослужбовці, рятувальники, які можуть мати поранення або мати контакт з кров’ю та іншими біологічними рідинами людей із невідомим щодо інфекцій статусом.Також збільшується кількість оперативних втручань і не завжди вони можуть надаватись у належних умовах, що може призвести до збільшення ризику інфікування вірусними гепатитами.
Перебіг захворювання може відрізнятися залежно від виду вірусу, що став його збудником. Так, деякі люди з гепатитом В можуть взагалі не відчувати жодних симптомів, особливо під час початкової гострої фази. Якщо симптоми все ж виникають, вони зазвичай з’являються через 1-4 місяці після зараження вірусом та проявляються у вигляді втоми, слабкості, втрати апетиту, нудоти, блювання, болю або дискомфорту у животі (особливо в області печінки), підвищення температури до 38 С, болю у суглобах і м’язах, потемніння сечі, знебарвлення випорожнень, жовтяниці (пожовтіння шкіри та очей). У випадку хронізації процесу (коли вірус зберігається в організмі більше шести місяців), з часом до зазначених проявів ушкодження печінки можуть приєднатись асцит (набряк ніг і живота), легке утворення синців або кровотеча, свербіж шкіри. При цьому більшість людей із хронічним гепатитом В можуть не відчувати жодних симптомів протягом багатьох років.
Вірусний гепатит С має спільні з гепатитом В прояви, але у цьому плані є більш небезпечним, так як у 80 % випадків протікає безсимптомноі зазвичай переходить у хронічну форму. Інкубаційний період захворювання складає до 6 місяців. Близько у 20-25% людей можуть розвинутися ускладнення, такі як цироз або гепатоцелюлярна карцинома протягом 20-30 років після початку захворювання.
Від вірусного гепатиту В та його наслідків (цироз, рак печінки) у світі щорічно помирає приблизно 686 тис. чоловік. Захворюванню можна запобігти за допомогою наявної в даний час безпечної та ефективної вакцини.Вважається, що оптимальними є три- або чотиридозова схема вакцинації.Після повної серії вакцинації у більш ніж 95% дітей грудного віку, дітей інших вікових груп та молодих людей виробляються захисні рівні антитіл. Захист зберігається щонайменше 20 років та, ймовірно, все життя.
Від хронічної інфекції гепатиту С у всьому світі страждають близько 150 млн. чоловік. У значного числа осіб з хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки. Щорічно від пов’язаних з гепатитом С хвороб печінки помирає приблизно 700 тис. чоловік. Сьогодні вакцини від гепатиту C не існує, але при своєчасній діагностиці та лікуванні з цією хворобою можна успішно боротися.
Аби запобігти захворюванню на вірусні гепатити В і С необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:
в побуті використовувати індивідуальні засоби особистої гігієни, ніколи не ділитися персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування; уникати травмувань;
під час отримання медичної допомоги у медичних закладах, косметологічних процедур, манікюру, педикюру, татуажу та татуювань звертати увагу на наявність стерильних одноразових виробів медичного призначення, стерильного інструментарію, дезінфікуючих засобів для обробки рук та стерильних одноразових медичних рукавичок у медичного персоналу;
практикувати безпечний та захищений секс (із використанням бар’єрної контрацепції).
Також обов’язково слід періодично проходити тестування, та, у разі позитивного результату, звертатись до лікаря для призначення лікування.
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
Коментарi
Назад
ДогориДата останньої зміни 12 Травня 2025
Дизайн та розробка School Champion | Цей сайт — безкоштовний!
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.