Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни?

Інформаційна безпека дітей — це надзвичайно важливо. Виконання порад стане гарантією того, що необдумані дії не зашкодять ані вашій родині, ані силам оборони України.

Команда #stop_sexтинг склала такі актуальні правила поведінки в інформаційному просторі.

Чого не робити в жодному разі:

*Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.

* Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примушування до отримання інформації про розміщення техніки в місті.

* Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.

* Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані в приватні повідомлення в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.

* Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з дитиною, варто переконатися в їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити в офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах посадовців.

* Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.

* Якщо до дитини хтось пише з проханням допомоги або виконати спеціальне завдання, важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим. Варто разом зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн-форму звернутися до кіберполіції —https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Що варто зробити:

Профіль дитини в соціальних мережах варто зробити закритим: щоб писати дитині, переглядати вміст її сторінки могли лише ті, кого дитина додасть у друзі.

Пам’ятайте, що все, що ми пишемо та публікуємо в мережі, навіть у приватних повідомленнях, назавжди залишається в інтернеті. Тому перед публікацією ще раз оцініть, чи може ця інформація будь-яким чином нашкодити вам або вашим близьким? А під час війни — нашим містам та захисникам?

Хочеш дізнатися більше завітай на сайт stop_sexтинг

Знання під час війни. Інформаційна безпека

Загрози в інтернеті

Загроза в Інтернеті– це ймовірність завдання збитків, заподіяних здоров’ю людини (фізичному, психічному, соціальному благополуччю) та (або) її майну (матеріальному благополуччю) внаслідок користування Інтернетом.

Тролінг— це такий вид взаємодії в онлайн-дискусіях (нафорумах, угрупах новин, соц. мережахта ін.), коли взаємодія націлена на провокацію у читачів емоційної відповіді, емоційної реакції, емоційних аргументів,образ і тривалих марних дискусій,флейму, нагнітання конфліктів для реалізації цілей інтернет-троля.

Кібер-булінг (Інтернет-цькування)

Суперечки, або флеймінг(від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіш за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах в соцмережах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг – це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань, особливо на тому проміжку часу, коли вона не знає, хто серед учасників яку займе позицію, наскільки її позиція буде підтримана значущими учасниками.

Нападки, постійні виснажливі атаки(англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс - повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалки, атаки більш тривалі і односторонні. В чатах чи на форумах (місця розмов у інтернеті) нападки теж трапляються, в онлайн - іграх нападки найчастіше використовують гріфери (grieffers) – група гравців, які за мету ставлять не перемогу в певній грі, а руйнацію ігрового досвіду інших учасників.

Обмовлення, зведення наклепів(denigration) – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад, «хто є хто», або «хто з ким спить» в класі, школі), створюються спеціальні «книги для критики» (slam books), в яких розміщуються жарти про однокласників, де також можуть розміщуватись наклепи, перетворюючи гумор на техніку «списку групи ненависті», з якого вибираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

Діссінг (англ. Dissing)називають передачу або публікацію компрометуючої інформації про жертву онлайн. Це робиться з метою зіпсувати репутацію жертви або нашкодити її відносинам з іншими людьми.

Хеппіслеппінг (англ. Happy slappying)- зйомка роликів, в яких агресори б'ють жертву або знущаються над нею, щоб розмістити відео в Інтернеті. Даний вид насильства останнім часом набрав неабиякого поширення в Україні.

Фрейпінг (англ. Fraping)- отримання доступу до облікового запису людини (взлом) в соціальних мережах для розміщення сумнівного контенту від його імені, ведення діалогів або образи інших користувачів.

Злом акаунтів у соціальних мережах незаконний. Покарання за несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж - аж до позбавленням волі до 3 років.

Самозванство, втілення в певну особу(impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді. Особливо небезпечним є використання імперсоналізації проти людей, включених до «списку груп ненависті», адже наражає на реальну небезпеку їхнє життя.

Кетфішінг (англ. Catfishing)- створення копії профілю жертви в соціальних мережах на основі вкрадених фотографій і інших особистих даних.

Кіберпереслідування (кіберсталкінг)– це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто пересувається без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.

Увага! Міністерство освіти і науки України та МВС України, повідомляють

Російські спецслужби намагаються вербувати українських дітей. Ворог використовує соціальні мережі й месенджери, щоб маніпулювати підлітками, пропонуючи їм «легкий заробіток». Завдання можуть починатися начебто з невинних — наприклад, розклеювання листівок, — але згодом переростати в серйозні злочини.

Рекомендації — як батькам і освітянам розпізнати вербування дитини й запобігти порушенню закону?

На що звернути увагу:

У дитини з’явилися дорогі речі, гаджети або кошти, походження яких вона не може пояснити.

Дитина проводить багато часу в Telegram, має нових підозрілих знайомих.

Змінилася поведінка: дитина стала замкнутою, уникає розмов, раптово зацікавилася військовою тематикою і говорить про «швидкий заробіток».

Як діяти дорослим:

Формуйте довірливі стосунки з дитиною з раннього віку.

Говоріть із нею про правила безпеки в інтернеті.

Навчайте не спілкуватися з незнайомцями.

Поясніть, що «легкі гроші» можуть мати серйозні наслідки.

Підвищуйте рівень медіаграмотності та правової свідомості дітей.

Розкажіть дитині, що з будь-якою кризовою ситуацією вона може звернутися до інспектора СОБ (Служби освітньої безпеки). Присутність таких офіцерів у закладах освіти — це гарантія безпеки дітей.

У разі отримання підозрілих повідомлень в соціальних мережах та месенджерах (особливо в Telegram-каналах) — негайно телефонувати 102, 112 або сповіщати кіберполіцію

Коментарi